Зі струмом до Європи

Зі струмом до Європи

На Українських залізницях розпочинається реалізація масштабної програми електрифікації, затвердженої у травні поточного року. Згідно з нею, вже за п’ять літ без теплотяги можна буде обійтися на понад 860 км Одеської, Львівської, Південно-Західної та Придніпровської магістралей. У 2016 р. перші суттєві кроки будуть зроблені на коридорах у бік Польщі та Білорусі. Враховуючи, що останнім часом енергетики змушено відкладали та переглядали свої задуми, включення проектів до Плану капітальних інвестицій на наступний рік важко переоцінити.

Впровадження сучасного

На семінарі прозвучали й доповіді, присвячені різним аспектам впровадження сучасних мікропроцесорних систем телемеханіки, оперативно-інформаційних комплексів АСДУ та систем діагностування основного електротехнічного обладнання тягових підстанцій з передачею даних в енергодиспетчерські центри.

Так, у цьому році здійснюється введення в експлуатацію нової системи телемеханіки на енергодиспетчерських колах дистанції електропостачання Красний Лиман Донецької залізниці та Шевченківської дистанції електропостачання Одеської магістралі. Паралельно розроблюється проектування нової системи телемеханіки на енергодиспетчерському колі Основ’янської дистанції електропостачання Південної залізниці.

Поза цим виконано модернізацію інформаційно-діагностичних комплексів визначення місця короткого замикання на тягових підстанціях Застава-1, Олександрія, Знам’янка, Фундукліївка, ім. Тараса Шевченка Одеської залізниці. Також підготовлено проектну документацію та заплановано фінансування для впровадження АРМу енергодиспетчера Львівського дорожнього енергодиспетчерського центру та нової системи телемеханіки на енергодиспетчерському колі Стрийської дистанції електропостачання Львівської магістралі.

За словами начальника Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталія Максимчука, це саме та робота, яка дозволить «підняти» дані про стан об’єктів енергетики ще з понад 700 (!) електрифікованих кілометрів Українських залізниць. Вся інформація передаватиметься в центральний диспетчерський пункт у режимі реального часу. І кожне таке впровадження наближає залізничників до створення сучасної досконалої системи управління енергосистемою галузі.

Пріоритетні нині напрямки визначалися залізничниками колегіально. Зазвичай на електрифікованих дільницях собівартість перевезень здешевлюється на 55—60 %, а вантажообіг прискорюється, адже не потрібно витрачати час на заміну тепловоза на електровоз чи навпаки. Орієнтовна окупність не перевищує 10 років.

До Польщі

Експлуатаційна довжина дільниці Ковель—Володимир-Волинський — Ізов — 85 км, розгорнута — 96 км. Загальна вартість проекту, за нинішніми розцінками, може становити приблизно 650 млн грн. Із них власне на електрифікацію необхідно 503,2 млн грн, реконструкція засобів СЦБ та зв’язку «потягне» на 75 млн грн, а колійного господарства — на 72,5 млн грн.

«До кінця цього року проектні інститути розпочнуть розробку необхідної документації. Враховуючи етап погодження у суміжних міністерствах та відомствах, польові роботи на цій дільниці реально розпочати в кінці другого кварталу 2016 р. Планом капітальних інвестицій на електрифікацію напрямку передбачається закласти трохи менше від необхідної по нашому господарству суми — 496 млн грн. При цьому найбільш витратною і клопітною з технічної точки зору частиною буде будівництво двох підстанцій — Володимир-Волинський і Ковель — та вирішення питання із зовнішнім електропостачанням», — розповідає начальник Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталій Максимчук.

Переоцінити значення цього напрямку складно, оскільки саме тут колія шириною 1520 мм заходить на 400 км до Польщі. Тож якщо польська сторона теж приділить увагу даному питанню — за кілька років цей відтинок міжнародного транспортного коридору буде повністю електрифіковано.

napryam.jpg

До Білорусі

Другим важливим напрямком — Коростень—Словечне — фахівці впритул займатимуться протягом 2016—2017 рр. Його експлуатаційна довжина порівняно невелика — 65 км, проте розгорнута і з урахуванням усіх станцій та бокових віток сягає 130 км. Роботи тут обійдуться залізничній галузі орієнтовно у понад 593 млн грн (з них по господарству електроенергетики — 477 млн грн, зв’язку — 53 млн грн, а колії — 62 млн грн). Також передбачається будівництво тягової підстанції Овруч.

Зараз профільні інститути готують техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Після того, вже у наступному році, вони займатимуться створенням проекту — починаючи з геодезичних і топографічних досліджень та закінчуючи створенням креслень і деякими науковими експертизами.

Перспективність цієї дільниці не викликає сумнівів, оскільки наразі наші білоруські сусіди активно електрифікують хід у напрямку країн Прибалтики та вже в недалекому майбутньому (орієнтовно у 2017 р.) наближатимуться і до наших кордонів.

До моря

Напрямок Долинська—Миколаїв Одеської залізниці перебуває у «черзі на електрифікацію» вже не один рік. Нині вся необхідна проектна документація готова і в грудні, після доопрацювання, буде відправлена на повторне погодження з причетними міністерствами. Проте найближче майбутнє цього відтинку залежить не від залізничників. «Від початку на електрифікацію цього напрямку ми планували залучати кошти ззовні. Зараз потенційні інвестори — ЄБРР (Європейський банк розвитку та реконструкції) та ЄІБ (Європейський інвестиційний банк) — ретельно вивчають ситуацію: зустрічі з ними відбуваються регулярно. Найближчим часом, сподіваємося, вони озвучать своє остаточне рішення: чи цікавить їх це будівництво, чи ні. Якщо відповідь буде схвальна, то в наступному році ми почнемо роботи одночасно на трьох напрямках. Якщо ні, Укрзалізниця, скоріш за все, реалізовуватиме цю роботу за власні кошти трохи пізніше», — пояснив Віталій Максимчук.

 
Для добавления комментариев Вы должны быть зарегистрированы.
регистрация | авторизация
 Май 2017 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 
 
Як Ви адаптуєтеся до спекотних днів?
Не вилажу з водойми (1)
+35 це хіба спека? (1)
П’ю багато зеленого чаю (0)

ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников Залізничне перехрестя Погода в Києві
 
Все права защищены c 1992-2010 Редакция газеты "Магистраль"
При полной перепечатке материала ссылка на статью обязательна.
При частичной перепечатке материалов сайта ссылка на www.magistral-uz.com.ua обязательна.
Контакты: Тел. / факс: 465-01-90, E-mail: magistral@uz.gov.ua